Олександр Сухачов, начальник енергетичного управління АТ«ДНІПРОАЗОТ»,

провів відкриту лекцію на тему: 

"Електротехнологічні споживачі промислових підприємств. Енергозбереження в технологічних процесах і комплексах".

 (24.10.2024)

У своїй доповіді лектор зосередився на двох ключових аспектах.

1. Електротехнологічні споживачі.

Це обладнання та системи, які безпосередньо використовують електроенергію для перетворення матеріалів або енергії в рамках виробничих процесів. До них належать: електропечі (дугові, індукційні), електролізні установки, зварювальне обладнання, сушильні камери, обладнання для електронагріву.

Доповідач розглянув їхню класифікацію, особливості навантаження та вплив на енергетичну систему підприємства.

2. Енергозбереження в технологічних процесах

Олександр Сухачов зробив наголос на важливості підвищення енергоефективності шляхом:

впровадження частотного регулювання електроприводів;

теплової утилізації вторинних енергоресурсів;

автоматизації керування споживанням;

модернізації застарілого обладнання;

впровадження енергоаудиту та моніторингу.

Особливо він підкреслив, що енергозбереження це не лише економія, а й стратегічний чинник конкурентоспроможності підприємства.

Олександр Кучерявий, головний інженер філії «Середньодніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»,

 провів відкриту лекцію на тему: 

"Джерела електричної енергії та системи електропостачання".  (14.11.2024)

Доповідач відмітив, що сучасне суспільство неможливо уявити без електроенергії. Вона є основою для функціонування промисловості, транспорту, медицини, ІТ та побуту. У своїй доповіді він охарактеризував основні джерела електроенергії та структуру систем електропостачання.

2. Джерела електричної енергії

Електроенергію можна отримувати з різних типів джерел:

Традиційні:

Теплові електростанції (ТЕС) — використовують вугілля, газ або мазут.

Гідроелектростанції (ГЕС) — перетворення енергії водного потоку.

Атомні електростанції (АЕС) — виробляють енергію шляхом ядерного поділу.

Альтернативні:

Сонячні електростанції (СЕС) — перетворення сонячної енергії в електричну.

Вітрові електростанції (ВЕС) — використовують кінетичну енергію вітру.

Біоенергетика — спалювання або переробка органічної сировини.

Ключова тенденція: поступовий перехід на відновлювані джерела енергії, зважаючи на екологічні вимоги та енергетичну безпеку.

3. Системи електропостачання

Система електропостачання включає в себе:

Джерело живлення (електростанція)

Передача електроенергії (лінії електропередач)

Понижувальні трансформаторні підстанції

Розподіл до кінцевого споживача

Системи бувають:

Централізовані — одна велика мережа живлення (державна або регіональна).

Децентралізовані — локальні системи, часто з використанням відновлюваних джерел.

4. Вимоги до систем електропостачання

Надійність — стабільна робота без перебоїв.

Ефективність — мінімальні втрати при передачі.

Гнучкість — можливість підключення нових джерел.

Безпека — як для персоналу, так і для обладнання.

5. Перспективи розвитку

Smart Grid — «розумні мережі» з автоматичним балансуванням навантаження.

Децентралізація та перехід до мікромереж.

Енергозберігаючі технології — перетворювачі, акумулятори, енергоаудит.

Енергетичний перехід — поєднання традиційної та зеленої енергетики.

6. Висновки

Забезпечення надійного електропостачання — ключ до сталого розвитку економіки.

Комбінація джерел та гнучке управління мережею — тренд сучасної енергетики.

Освітлення, транспорт, виробництво — усе залежить від ефективної енергосистеми.

Роман Волянський, доцент кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу НТУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського»

провів відкриту лекцію на тему: " Структурно-алгоритмічний аналіз та дослідження складних електротехнічних та електромеханічних комплексів та систем".  (22.03.2025)

Лекція складалася з наступних частин.

1. Вступ

Сучасні електротехнічні та електромеханічні системи є основою критичних інфраструктур, промислових підприємств, транспорту й енергетики. Вони поєднують складні апаратні та програмні рішення, що вимагають системного підходу до аналізу, оптимізації та керування.

Одним із найбільш ефективних методів дослідження таких систем є структурно-алгоритмічний аналіз, що дозволяє глибоко оцінити їхню поведінку, функціональні можливості та шляхи вдосконалення.

2. Основні аспекти структурно-алгоритмічного аналізу

Цей підхід базується на комплексному дослідженні взаємодії елементів системи та їхніх алгоритмів функціонування. Ключові аспекти аналізу:

Структурне моделювання – побудова схем логічної взаємодії компонентів.

Алгоритмічний аналіз – визначення ефективності програмного та апаратного забезпечення.

Оптимізація параметрів – виявлення вузьких місць та шляхів удосконалення.

Системне прогнозування – моделювання поведінки системи в різних умовах експлуатації.

3. Використання аналізу у складних електротехнічних системах

При дослідженні електротехнічних комплексів структурно-алгоритмічний аналіз застосовується для:

Оцінки продуктивності електричних мереж та систем керування.

Оптимізації роботи електромеханічних приводів та генераторів.

Визначення ефективності енергоспоживання та шляхів його зменшення.

Аналізу адаптивних алгоритмів управління.

4. Перспективи розвитку

Зі стрімким розвитком штучного інтелекту та автоматизації структурно-алгоритмічний аналіз стає ключовим інструментом оптимізації складних технічних систем. Подальший розвиток цього напряму спрямований на впровадження нейромережевих моделей прогнозування поведінки системи, що дозволить значно підвищити її надійність та ефективність.

5. Висновки

Структурно-алгоритмічний аналіз – це потужний метод дослідження та вдосконалення електротехнічних комплексів. Його застосування забезпечує зменшення витрат, підвищення ефективності та надійності технічних систем.